|
|
Координати відділу рідкісної книги:
м. Львів, 79008, вул. Лисенка, 14
телефон (032) 276-77-53
завідувач - кандидат історичних наук Колосовська Ольга Михайлівна.
Відділ рідкісної книги складається з двох секторів:
- Сектор організації та наукового опрацювання фонду стародрукованих видань
- Сектор рідкісних видань XIX-XX ст.
Функції відділу:
Відділ рідкісної книги є самостійним структурним підрозділом бібліотеки, який здійснює формування, збереження, наукове опрацювання та дослідження фонду стародрукованих книг та рідкісних видань XIX-XX ст. та обслуговування читачів. Має статус наукового.
Опис фондів та колекцій:
Фонди вiддiлу рідкісної книги нараховують близько 250 тисяч одиниць збереження, з яких майже 120 тисяч - стародрукованi видання кириличним, кириличним та латинським шрифтами. Рiдкiснi видання XIX-XX ст. нараховують близько 130 тисяч одиниць збереження, в тому числi більше 20000 рiдкiсних перiодичних видань.
Детальний опис >>>
Фонди вiддiлу мають непересiчну вартiсть та велику наукову цiннiсть. У відділі зберiгається 49 iнкунабул (друки другої половини XV ст.). Серед наявних зараз у вiддiлi - первiстки кириличного друку - Трiодь пiсна та Трiодь цвiтна, видрукованi у Краковi Ш.Фiолем у 1491 р. Найстарiшою друкованою книгою у вiддiлi є трактат М.Т.Цiцерона "Про старiсть", видрукуваний у Кельнi 1467 р. в друкарнi Ульриха Целля. Окрасою колекцiї iнкунабул є найстарiший друкований лiкувальний посiбник "Гербарiй", виданий 1484 р. у Майнцi відомим друкарем П.Шеффером та "Книга хронiк" Гартмана Шеделя, що побачила свiт у Нюрнберзi 1493 р. в друкарнi А.Кобергера. Вона проiлюстрована 1809 гравюрами на деревi i до сьогоднi зберегла свою велику наукову цiннiсть. У вiддiлi зберiгається багата колекцiя палеотипiв (1501-1550 рр.), яка нараховує 838 одиниць збереження.
Характеризуючи загалом колекцiю стародрукiв латинським шрифтом, варто наголосити, що практично кожна захiдноєвропейська друкарня представлена у наших фондах не просто своїми виданнями, а у бiльшостi випадкiв найкращими, найпоказовiшими своїми друками. Велику наукову та мистецьку вартiсть мають зосередженi у фондах видання вiдомих європейських друкарiв - Альдiв, Ельзевiрiв, Етьєнiв, Фробенiв, Плантенiв.
Колекцiя кириличних стародрукiв вiддiлу - одна з найбагатших не лише в Українi. Її окрасою є друки Ш.Фiоля та Ф.Скорини, дуже рiдкiснi пiвденнослов'янськi видання першої половини XVI ст. з венецiйської друкарнi Б.Вуковича, тогочаснi глаголичнi друки. Досить повно представлений у фондах друкарський доробок I.Федорова рiзних перiодiв його дiяльностi. Повнотою та багатопримiрниковiстю вiдзначається видавнича продукцiя Львiвського Ставропiгiйського Успенського братства, вiдомого львiвського друкаря М.Сльозки, друкарень єпископiв Г.Балабана, Й.Шумлянського, А.Желиборського. Широко репрезентовано у фондах вiддiлу видання Києво-Печерської лаври, Почаївської та Унiвської друкарень, iнших українських та зарубiжних видавничих осередкiв.
Другу групу фондiв вiддiлу становлять рiдкiснi видання XIX-XX ст. Серед них - першi та прижиттєвi видання класикiв української та зарубiжної лiтератур. Це перше видання "Енеїди" I.Котляревського, "Кобзаря" та "Гайдамакiв" Т.Шевченка, твори М.Гоголя та Г.Квiтки-Основ'яненка, I.Нечуя-Левицького, I.Франка та Лесі Українки. У вiддiлi укомплектовано цiнну добiрку рiдкiсних альманахiв та перших українських перiодичних видань. Багато книг були колись власністю вiдомих осiб, на їх сторiнках збереглися їх автографи. Цiкавою є добiрка мистецьки оформлених книг, збережених у фондах вiддiлу.
Сформувався також пiдручний фонд вiддiлу, основу якого складають бiблiографiї стародрукiв, науковi видання i довiдкова лiтература з iсторiї української i зарубiжної видавничої та книжкової справи.
За галузевою ознакою фонди універсальні i мають велике значення для вивчення i дослiдження iсторiї i культури України та зарубiжжя.
Каталоги. З метою якнайповнiшого розкриття фондiв створено докладний iнформацiйно-пошуковий апарат на стародрукованi фонди та видання XIX-XX ст. Вiн включає систему каталогiв та картотек. Зокрема на стародрукованi фонди складено алфавiтний, систематичний, хронологiчний та географiчний каталоги, а також картотеки видань відомих захiдноєвропейських друкарiв, видань, що мiстять вiдомостi про Україну, стародрукiв грецькою та гебрейською мовами. Рiдкiснi видання XIX-XXст. та перiодику вiддiлу розкривають алфавiтний та систематичний каталоги і низка картотек: львiвських видань, видавничої продукцiї 1848 р., автографiв, листівок, портретiв, мистецьки оформлених та мініатюрних видань, iлюстрацiй до тексту, мистецьких книжкових палiтурок.
Право користуватися фондами відділу рідкісної книги надається науковим працівникам лише у приміщенні читального залу.
Науково-дослідна діяльність: напрями, результати, публікації:
Робота з наукового опрацювання, розкриття та введення в науковий обiг книжкових багатств вiддiлу розпочалася у 70-х роках XX ст. Своє вiдображення у друкованих каталогах знайшли колекції інкунабул та палеотипів. Стародруковані видання з фондів відділу відображені також у зведених каталогах стародруків.
На початку 90-х рокiв XX ст. працівники відділу приступили до створення друкованого каталога кириличних стародрукiв, що зберiгаються в бiблiотецi. Як вже зазначалося, збiрка кирилицi ЛНБ - одна з найбiльших i найцiннiших не лише в Україні. Передумовою наукового використання цих стародрукiв є наявнiсть повноцiнних каталогiв, з докладними описами примiрникiв, вичерпною характеристикою iлюстративного матерiалу, наведеним складом видання, точнiстю вiдтворення маргiнальних записiв, характеристикою фiзичного стану примiрникiв. Дотримуючись вище викладених засад, у вiддiлi опрацьовується збiрка стародрукованих видань кириличним шрифтом. Оскiльки вона нараховує близько 3 000 примiрникiв, окремi випуски каталога присвяченi певним друкарням. Перший випуск каталога охопив збережений у нас друкарський доробок I.Федорова, у другому випуску зiбрано продукцiю українських малих друкарень початку XVII ст. - Острога, Дерманi, Стрятина, Крилоса, Рохманова, Угорець. Третiй випуск каталога присвячений продукцiї вiдомого львiвського друкаря М.Сльозки, а також єпископів А.Желиборського та Й.Шумлянського і друкарні Святоюрського монастиря. Зараз триває робота над створенням четвертого випуску каталогу, в який увiйдуть описи примiрникiв видань Львiвського Успенського Ставропiгiйського братства - одного з найпотужнiших українських видавничих осередків кінця XVI - XVIII ст. На глибоке переконання керiвництва вiддiлу, дослiдження львiвського книгодрукування попереднiх столiть закономiрно повинно стати прiоритетним напрямком наукової дiяльностi працiвникiв рiдкiсної книги. Цьому цiлком сприяє найбагатша i найповнiша збiрка львiвського друкарського доробку, цiлеспрямовано комплектована у наших фондах. Тому, паралельно iз продовженням роботи зi створення каталогу кириличних стародрукiв, а також львiвських видань XVI-XVIII ст. латинським шрифтом, у результатi проведених дослiджень буде введено в науковий обiг досі невiдомi бібліографії видання. Вказання провенiенцiй та маргiналiй кожного примiрника вiдобразить процес розповсюдження i побутування львiвських стародрукiв та розширить вiдомостi про iсторичнi книгозбiрнi та їх власникiв.
Працiвники вiддiлу також активно спiвпрацюють у рамках загальнобiблiотечного дослiдження на тему "Iсторiя бібліотечної справи на захiдноукраїнських землях". З початку 90-х рокiв ведеться робота з виявлення, виокремлення, дослiдження iсторичних колекцiй та збiрок кириличних стародрукiв, що сформувалися та iснували на галицьких теренах з кiнця XVIII - у першiй половинi XX ст. Проводилася реконструкцiя монастирських зiбрань кирилицi, кириличних стародрукiв з бiблiотеки А.Петрушевича, Народного Дому, Наукового товариства iм.Т.Шевченка, Студiону, Богословського наукового товариства, бібліотеки Оссолiнських, приватних бiблiотек Баворовських, Дзєдушицьких, Павлiковських. Здійснювався джерелознавчий та книгознавчий аналiз складу та змiсту цих колекцiй, аналiзувався внесок iнституцiй чи окремих колекцiонерiв у творення книжкових зiбрань стародрукiв, їх усвiдомленого спрямування на прiоритетнiсть збирання української книги, збереження духовної пам'ятi народу.
З метою розкриття фондiв вiддiлу за вище окресленими напрямками дослiджень опублiковано низку наукових розвідок, повiдомлень, статей, захищено кандидатську дисертацію.
Спільно з Українською академією друкарства, яка забезпечила технічне виконання проекту, створено електронну версію каталогу видань М. Сльозки, у якому описано усі збережені у відділі примірники видань львівського друкаря, відтворено увесь ілюстративний матеріал друків, відзначено особливості кожного примірника.
Працiвники вiддiлу є постiйними учасниками у наукових конференцiй та семiнарів, що проводяться у Львовi, в Українi та за кордоном, де апробують результати своїх наукових дослiджень стародрукованих видань, iсторичних колекцiй стародрукiв, окремих питань книгознавства та бiблiографiї.
Історія відділу рiдкiсної книги >>>
Iсторiя вiддiлу рiдкiсної книги спiвзвучна з iсторiєю бібліотеки в цілому. На початку 40-х рокiв XX ст. почав формуватися фонд вiддiлу iнкунабул та стародрукiв шляхом вiдбору видань XV-XVIII ст. із книжкових фондiв галицьких бiблiотек та зiбрань, що стали основою ЛНБ. До найдавнiших збiрок стародрукiв, фонди яких утворили новостворену бiблiотеку, передовсiм належать монастирськi. Багатi зiбрання стародрукованих видань укомплектувалися у книгозбiрнях оо.Василiян, чиї монастирi тривалий час були осередками духовного i наукового життя, мiсцем розвитку освiти i культури. Отцi Василiяни були добрими знавцями книжки, а окремi - М.Гриневецький, В.Компаневич - першими її дослiдниками. Стараннями монахiв-василiян були зiбранi багатi бiблiотеки, наповненi рукописами та першодруками. На жаль, до XX ст. василiянськi бiблiотеки стали, за визначенням відомого книгознавця I.Свєнцiцького, лише "дрiбними залишками тих наукових багатств давнiших". Книжковi зiбрання василiянських монастирiв галицького регiону переважно акумульованi в ЛНБ. У вiддiл поступили книги із найзнаменитiшої бiблiотеки монастиря оо.Василiян у Львовi, із Жовкiвського, Крехiвського, Добромильського монастирiв. Багатi зiбрання стародрукiв латинським шрифтом надiйшли з монастирських бiблiотек єзуїтiв, редемптористiв, бенедиктинiв, бернардинiв, кармелiтiв, домiнiканiв.
Окремi примiрники стародрукiв, що зараз зберiгаються у вiддiлi, належали однiй із найдавнiших українських бiблiотек - бібліотеці Львiвського Успенського Ставропігійського братства, яку було закладено наприкінці XVI ст.
Цiкава за змiстом та чисельна за кiлькiстю колекцiя стародрукiв надійшла з бiблiотеки Народного Дому у Львовi. Заснована 1849 р., вона вважається першою "прилюдною книгозбiрнею" галицького регiону. Формування фондiв "народно-галицької книжницi" стало почесним обов'язком наукових, культурних, релiгiйних дiячiв та всiх свiдомих громадян Галичини. У списках жертводавцiв цього нацiонального зібрання у різні часи зустрiчалися прiзвища I.Франка, I.Огiєнка, В.Щурата, I.Свєнцiцького, К.Студинського, П.Бажанського, багатьох галицьких священиків та учителів. Постiйним поповнювачем бiблiотеки на початковому етапі її творення був Я.Головацький. Правдиво княжим даром бiблiотецi, основою її фондiв, стала дбайливо дiбрана та фахово укомплектована збірка А.Петрушевича. Вона увiйшла до бiблiотеки окремою колекцiєю пiд назвою "Музей А.С.Петрушевича". Тут була представлена не просто друкарська продукцiя основних книговидавничих осередкiв, а у бiльшостi випадкiв - найкращi, найпоказовiшi її зразки, що свiдчило про компетентнiсть та цiлеспрямованiсть дослiдницької та колекцiонерської дiяльностi вченого. Серед видань - кириличнi та латинські iнкунабули, друки I.Федорова, унiкальнi та особливо рiдкiснi твори - "Ключ царства небесного" Г.Смотрицького (Острог, 1587, у світі збереглося лише 2 примiрники цього видання) та "Анамнисiс" (Львiв, 1695 - єдиний відомий на сьогоднi збережений примiрник). Заслуговують на увагу рiдкiснi на галицьких теренах молдавськi, румунськi, угорськi книги кириличним шрифтом, а також глаголичнi друки, що є зараз великою рiдкiстю у книгосховищах .
У фонди вiддiлу влилися стародруки з бiблiотеки Наукового товариства iм.Т.Шевченка. Закладена наприкiнцi XIX ст., ця бібліотека була задумана засновниками як унiверсальний "книгозбiр, в якiм би було зiбрано все, що появилося до того часу та появлятиметься у будуччинi друком з обсягу українознавства, що так чи iнакше торкається України". Основою такого унiверсального зiбрання були стародруки. Наявнi тут примiрники репрезентували видавничу продукцiю майже всiх друкарень на теренах України, а частково і поза її межами.
Цiнним внеском до книжкового фонду вiддiлу стала добiрка стародрукiв та рiдкiсних видань бiблiотеки "Студiону", задуманої митрополитом А.Шептицьким як наукової установи, чиїм завданням було сприяння у поширеннi знань, розвитку освiти та культури. Її основою стала частина приватної книжкової колекцiї митрополита. З цiєї збiрки надiйшло близько 400 примiрникiв стародрукiв, серед яких чимало раритетiв. Це, зокрема, "Книга царств" Бiблiї празької Ф.Скорини (1518 р.) та надзвичайно рiдкiснi в українських книгосховищах кириличнi стародруки пiвденних слов'ян - Служебник (1519) та Требник (1538) з венецiйської друкарнi Б.Вуковича. Зi збiрки "Студiону" надiйшов єдиний на наш час збережений в Українi примiрник Трiодi цвiтної, надрукований 1566 року iєромонахом Мардарiєм у монастирi Мркшина црква.
Невелика, але цiкава добiрка книг поступила з бiблiотек Богословського наукового товариства та Богословської Академії у Львові. Богословське наукове товариство, створене в 20-х роках XX ст., своїм завданням вважало: по-перше - "органiзовувати науковi сили" i, по-друге, - "пiднести та оживити науковий рух". До здiйснення цього завдання товариство йшло шляхом видання наукових праць та комплектування бiблiотеки. За досить короткий час на початок Другої свiтової вiйни бiблiотека вже налiчувала близько 12 тисяч томiв, 300 рукописiв та стародрукiв, мiж якими було чимало унiкатiв. Загальновiдома трагiчна доля цiєї збiрки: 15 вересня 1939 року пiд час бомбардування Львова були зруйнованi бiблiотека, архiв та магазин видань товариства. Вважалося, що бiблiотека втрачена. Однак частина видань була врятована і пізніше потрапила до вiддiлу рiдкiсної книги. Як свiдчать власницькi записи, це примiрники, що були власнiстю парафiяльних бiблiотек та церков Львiвської та Iвано-Франкiвської областей. Вони були вiдiбранi пiд час обстеження церковних бiблiотек з iнiцiативи та за активної участi першого директора бiблiотеки Й.Слiпого з метою збирання, збереження та популяризацiї нацiональної спадщини.
Цiннi та досить чисельнi колекцiї стародрукiв надiйшли з бiблiотек Національного закладу Оссолiнських, приватних бібліотек Баворовських, Дзєдушицьких, Павліковських. Найбільша з них - бiблiотека "Оссолiнеум" - була закладена 1817 року у Вiднi польським просвiтителем та науковцем Ю. М. Оссолiнським. Основою цiєї бiблiотеки, яка 1827 року була перевезена до Львова, стала колекцiя книг та рукописiв графа. Згідно із заповітом власника, бібліотека була довічно подарована місту - "столиці Галичини". На початок 1939 року бiблiотека "Оссолiнеуму" нараховувала 207122 назв творiв друку у 309576 томах. Близько 100000 томiв були неопрацьованими. Найцiннiшу частину фонду становили 318 iнкунабул, бiльше 5000 друкiв XVI ст., багата добiрка західноєвропейських стародрукiв. Як справедливо зауважував В.Щурат, "...був час, коли Оссолiнеум вважалося в нас майже за свою iнституцiю". I не стiльки тому, що це була "краєва iнституцiя", а насамперед через те, "що на її скарби зложились таки українськi дорогоцiнности". І справді, до бібліотеки увійшли цінні фонди греко-католицьких монастирів, вона також отримувала обов'язковий примірник місцевого друку.
Всi стародрукованi фонди у новоутворену бiблiотеку були влитi на загальних пiдставах i зараз не iдентифiкуються як окремi iсторичнi зiбрання.
Як вже зазначалося, на початку 40-х рокiв шляхом виокремлення стародрукованих видань з фондiв вище перелiчених бiблiотек почав формуватися вiддiл стародруків. Згiдно з постановою радянського уряду про створення бiблiотеки разом з фондами у її власнiсть перейшли i примiщення з устаткуванням та обладнанням колишнiх бiблiотек. У примiщеннi бiблiотеки Народного Дому на вулицi Лисенка, 14 (колишня вул.Куркова) розмiстився новостворений музей книги. Власне з цих двох структурних пiдроздiлiв (музею книги та відділу стародруків) наприкiнцi червня 1949 року був утворений кабiнет рiдкiсної книги, який з 1966 року перейменовано у вiддiл рідкісної книги. Робота з формування фондiв вiддiлу, розпочата у 1940 р., була перервана початком Другої свiтової вiйни. Вiйна завдала непоправних втрат книжковим фондам бiблiотеки. Серед розграбованих та вивезених - 3139 стародрукованих видань, бiльше 300 iнкунабул, а протягом 1945-47 рр. на виконання рiшень Постанови Ради мiнiстрiв УРСР "Про передачу iсторичних i культурних цiнностей польського народу..." зi збiрки колишнього "Оссолiнеума" до Вроцлава було передано, серед iнших, і 41 505 стародрукiв .
Подальше надходження стародрукованих видань до фондiв вiддiлу було вже спорадичним та незначним: надходили поодинокi виявленi примiрники стародрукiв з обмiнно-резервних та неосвоєних фондiв бiблiотеки.
З кiнця 40-х рр. централiзовано через вiддiл комплектування розпочинається комплектування вiддiлу рiдкiсними виданнями XIX - XX cт. Джерела надходження залишаються сталими - це перелічені раніше колекцiї та зiбрання, фонди яких стали фундаментом нашої бібліотеки. У 1969 роцi вiддiл збагатився збiркою бiлоруських книг та перiодичних видань I.Свєнцiцького, професора Львівського університету, відомого філолога-славіста, книгознавця та бібліографа. Його колекцiя "бiлорусiки" налiчувала 425 видань творiв бiлоруської лiтератури та перiодики .
У наступні роки у вiддiлi продовжується в основному органiзацiйна робота з фондом, його впорядкування та опрацювання стародрукованих видань, що через брак спеціалістів та їх недостатню фаховість затяглося аж до кінця 1980-х років.
З часу присвоєння бiблiотецi статусу наукової iнституцiї (початок 90-х рр. XX ст.) вiддiл стає науково-функцiональним. Прiоритетними напрямками роботи працiвникiв вiддiлу залишилися процеси, спрямованi на органiзацiю та утримання в належному станi стародрукованих та рiдкiсних фондiв вiддiлу і обслуговування ними читачiв. Наукове опрацювання, дослiдження та розкриття цiнних колекцiй та зiбрань вiддiлу є також важливою дiлянкою роботи бібліотекарів.
Детальніше про історію відділу можна дізнатись у таких публікаціях:
