Історія Інституту дослідження бібліотечних мистецьких ресурсів: >>>

   Згідно з Постановою Ради народних комісарів УРСР від 2 січня 1940 р. «Про організацію наукових установ у західних областях УРСР» було створено Львівську філію Бібліотеки Академії наук УРСР, яка, серед інших приватних і ліквідованих радянською владою бібліотек, включала у свої фонди колекції Фундації імені Баворовських і Музею імені Любомирських. Після ліквідації музею 8 травня 1940 р. започатковано діяльність кабінету мистецтв у будинку на вул. Оссолінських, 11 (тепер — вул. Стефаника, 11), де у шести кімнатах було створено науковий читальний зал, сховища мистецтвознавчої літератури і творів мистецтва. Згідно з наказом директора бібліотеки Я. Зайкіна від 13 вересня 1940 р. кабінет мистецтв перейменували у відділ мистецтвознавчої літератури, який очолив М. Ґембарович. У кінці липня 1940 р. було створено музичний відділ під керівництвом Г. Блюма. З 18 березня 1941 р. ним керував Я. Вінцковський-Ярославенко.
   Під час німецької окупації Львівську філію Бібліотеки Академії наук УРСР було ліквідовано. У серпні 1941 р. німецька окупаційна влада створила систему «Staadtsbibliothek Lemberg».
   Після війни Бібліотеці було відновлено статус академічної інституції, а 25 травня 1949 р. створено окремий структурний підрозділ - кабінет мистецтва, який очолив М. Ґембарович. 16 листопада 1950 р., згідно з наказом директора, керівництво кабінету перейняв Я. Янчак. 27 липня 1965 р. кабінет мистецтва перейменували у відділ мистецтва. 1 жовтня 1973 р. наказом директора бібліотеки В. Машотаса кепівником відділу мистецтва призначено С. Костюка.
   28 лютого 2007 р. відділ мистецтва реорганізовано у Відділення «Палац мистецтв імені Тетяни і Омеляна Антоновичів» (наказ директора Бібліотеки М. М. Романюка). А 1 червня 2011 р. . на базі колишнього відділення «Палац мистецтв імені Тетяни і Омеляна Антоновичів» створено Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (наказ генерального директора ЛННБ України ім. В. Стефаника №62 від 19 травня 2011 р).
   Фонди Інституту сформовані як результат об’єднання кількох десятків відомчих і приватних бібліотек, мистецьких збірок Львова, які функціонували на західноукраїнських землях до 1939 р. Серед них – Наукове товариство імені Шевченка, «Народний Дім», «Студіон», «Інститут церковної музики у Львові», а також Національний заклад імені Оссолінських, Музей імені Любомирських, бібліотека і колекція мистецьких творів В. Баворовського, Ґ. Павліковського та ін.
   Інститут дослідження бібліотечних мистецьких ресурсів розміщено у будинку, який є пам’яткою архітектури. На початку XVII ст. Микола Сенявський, коронний підчаший, придбав у Катерини Зіморович, доньки поета Бартоломея Зіморовича, на окраїні міста ділянку землі. На цьому місці 1639 р. за проектом архітектора і генерала артилерії Павла Ґродзіцького він звів арсенал. Невдовзі зброю з арсеналу перевезли у замок Сенявських у Старе Село під Львовом. У ХVIII-ХІХ ст. будинок змінив кількох власників. У 1833 р. він перейшов до рук Юзефа графа Баворовського, який вирішив перебудувати його. На запрошення графа реконструкцією керував Ігнатій Хамбрез, архітектор, живописець, графік та історик мистецтва. На фундаментах арсеналу Сенявських він добудував два поверхи. Зовнішнє і внутрішнє оформлення будинку виконав, за одними даними, скульптор Антін Шімзер, за іншими — його брат Ян Шімзер. Декорація надає будинкові стилю неокласицизму. 1854 р. палац успадкував син Віктор Баворовський, відомий колекціонер і перекладач. 1912 р. довкола будинку (зі сторони сучасних вул. Бібліотечної і Технічної) встановили загорожу, яку виконала фірма Івана Левинського. У споруді після її реконструкцій у середині ХІХ ст. упродовж півтора століття не проводилося жодних серйозних ремонтних робіт. 2004 р. завдяки подружжю Тетяні та Омелянові Антоновичам, відомим українцям, громадським діячам і меценатам із США, здійснено реставрацію основної будівлі та добудовано нове приміщення.

Детальний опис: >>>

   Книжковий фонд Інституту представлено виданнями, які стосуються різних видів мистецтва: архітектури, скульптури, живопису, графіки, фотографії, музики, театру і кіно ХІХ—ХХІ ст. Серед мистецтвознавчої україніки варто виокремити праці М. Голубця «Українське мистецтво: Вступ до історії» (Львів; Київ, 1918), Д. Антоновича «Скорочений курс історії українського мистецтва» (Б. м., 1930), а також шеститомне видання «Історії українського мистецтва» (Київ, 1967). Сьогодні великою популярністю користується праця Д. Крвавича, В. Овсійчука і С. Черепанової «Українське мистецтво» (Львів, 2003). Українські наукові видання з історії мистецтва доповнюють унікальні монографії зарубіжних вчених: А. Marx «Die Musik des neunyehnsten Jahrhunderts und ihre Pflege» (Лейпциг, 1855), Racinet A. «Le costume historique. Cinq sents planchs...» (Париж, 1888), «Kunstler-monogographien» (Лейпциг, 1896), К. Schtorka «Geschichte der Musik» (Штутґарт, 1904), Macfall H. «A history of painting» (Лондон, 1911), «Нandbuch der Kunstwissenschaft» (Потсдам, 1914), : Кондаков Н. П. «Иконография Богоматери» (Санкт-Петербург, 1914).
   Складовою частиною книжкового фонду є праці, присвячені окремим персоналіям, явищам і проблемам розвитку мистецтва та культури. Видання з фондів Інституту експонуються на тематичних і персональних виставках у Бібліотеці та поза її межами.
   Унікальною є збірка періодичних видань ХІХ—ХХІ ст. мистецтвознавчого профілю: «Артистичний вістник» (Львів, 1905), «Ілюстрована Україна» (Львів, 1913), «Життя і мистецтво» (Львів, 1920), «Нова хата» (Львів, 1926), «Дажбог: література, театр, кіно» (Львів, 1932), «Мистецтво» (АНУМ) (Львів, 1932), «Образотворче мистецтво» (Київ, 1935), «Театральний Львів» (Львів, 1946), «Київ: журнал літератури і мистецтва» (Філадельфія, 1952), «Народна творчість та етнографія» (Київ, 1957), «Хроніка-2000» (Київ, 1992), «Салон» (Київ, 2000), «Галерея» (Київ, 2002) та багато ін. Серед іншомовних видань на окрему увагу заслуговують журнали «Tygodnik ilustrowany» (Варшава, 1859), «Kłosy: Czasopismo ilustrowane» (Варшава, 1871), «Czasopismo techniczne» (Львів, 1883), «The Studio: An illustrated magazine of fine applited art» (Лондон, 1897), «Architekt» (Краків, 1900), «Gazeta Muzyczna» (Львів, 1918), «Sztuki piękne» (Краків, 1924), «Lwowskie wiadomości muzyczne i literackie» (Львів, 1925), «Orkiestra» (Перемишль, 1930), «Мир музея» (Москва, 1931), «Искусство» (Москва, 1959), та ін.
   Фонди Інституту містять такі колекції: Красічинська нотозбірка, збірки П. Бажанського, В. Гошовського, Й. Кишакевича, Г. Левицької, О. Нижанківського, Л. Терлецького, О. Кузьмович-Шепарович, М. Коця, О. Антоновича.
   Окрему групу становлять унікальні твори українського і зарубіжного образотворчого мистецтва. Серед графічних творів домінують естампи, найстаршим з яких є дереворит «Краків», який виконав В. Плейденвурф для видання Г. Шеделя «Weltchronik» (Нюрнберг, 1493 р.).
   Широко представлена творчість української та західноєвропейської художніх шкіл, зокрема — А. Гочемського, Й. Гочемського, І. Стрельбицького, І. Филиповича, Д. Сінкевича, А. Лянґе, Б.-З. Стенчинського, А. Пилиховського, О. Кульчицької, Я. Музики, Л. Левицького, М. Старовойта, С. Караффи-Корбут, І. Остафійчука, Б. Сороки, Є. Безніска, А. Ґроттґера, Я. Матейка, Ф. Тепи, Б. Тепи, Я. Мальчевського, К. Сіхульського, К. Діфштеттера, Л. Круга, М. Альтомонте, Б. Альтомонте, Й. Вінтерхальтера, Ф.-А. Маульберча, Дж.-Ф. Гверчіно, П. Картона, Дж. Ланді.
   Унікальними є твори японських і китайських художників ХVIII—ХІХ ст., серед яких: Кейсай, Утагава Кунісада, Утагава Кунійокі, Хокусай Кацусіка й ін.
   Нотний фонд Інституту — один із найбільших в Україні (найдавніші — датовані кін. XVIIІ ст.). Цінну частину фонду формують західноукраїнські нотні видання ХІХ — початку ХХ ст., а саме: твори П. Бажанського, В. Барвінського, А. Вахнянина, М. Вербицького, С. Воробкевича, І. Лаврівського, З. Лиська, С. Людкевича, О. Нижанківського, Д. Січинського, Я. Ярославенка та багатьох інших.
   Значним за обсягом і вагомим в історико-культурному сенсі є масив фотодокументів. Фонд репрезентує історію розвитку фотомистецтва від 1850-х рр. Особливу вартість становлять фотопортрети визначних суспільно-політичних діячів, письменників, художників, композиторів, артистів, зокрема: Ірини Вільде, Марка Вовчка, Дж. Гарібальді, І. Горбачевського, В. Гюго, Е. Золя, П. Куліша, І. Пулюя, О. Степанівни, М. Тарнавського, І. Франка, Т. Шевченка, А. Шептицького, Б. Шоу й ін. З-поміж інших виділяється група зображень архітектурних пам’яток.

Детальний опис: >>>

   Чотири виставкові зали Інституту почали працювати наприкінці 2006 р. Першою була «Виставка творів українських художників з колекцій Мар’яна Коця та Омеляна Антоновича, подарованих Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України» до урочистого відкриття приміщення Відділення «Палац мистецтв ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів» 4 листопада 2006 р.
   У 2007 р. у залах організовано виставки: «Виставка пам’яті Володимира Вуйцика», «Виставка творів Євгена і Лесі Безнісків», «Виставка творів Олега Лишеги».
   У 2008 р. — «Виставка портретів Богдана Хмельницького, присвячена визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. (з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника)».
   У 2009 р. — «Дещо про сакральне, виставка творів Андрія Тирпича», «Ярослава Король: живопис», «До 100-річчя Б.-І. Антонича присвячується живопис на склі та графіка Анастасії Кобельки» та «Юліуш Коссак. 185 років від народження».
   У 2010 р. у виставкових залах експонувалися графічні твори з фондів Інституту (До 70-ліття Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника) — «Мистецька скарбниця». Вперше виставку було переведено у віртуальний формат, розміщений на веб–сторінці Бібліотеки.

Правила користування фондами Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів >>>

   І. Загальні засади
   1.1. Документний фонд Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника (далі — Інститут) містить твори образотворчого мистецтва, рукописи та друки музичних творів, фотодокументи, документи з особових архівів та колекцій, мистецтвознавчі документи XV—XXI ст., які згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1709 від 19. 12. 2001 р. належать до наукових об’єктів Державного реєстру національно-культурного надбання України. Правила користування фондами Інституту розроблені згідно із Законом України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» вiд 27.01.1995 р., Законом України «Про інформацію» від 02. 10. 1992 р., Статутом ЛННБ України імені В. Стефаника та положенням про Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів.
   1.2. Право користування фондами Інституту надається користувачам, які оформили читацький квиток згідно із встановленими в ЛННБ України імені В. Стефаника «Правилами користування Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника».
   1.2.1. При відсутності читацького квитка користувач згідно з письмовою заявою на ім’я завідувача спеціалізованого відділу Інституту має право одноразово скористатися системою каталогів та картотек.
   1.3. Користування творами образотворчого мистецтва, рукописами і друками музичних творів, фотодокументами, документами з особових архівів та колекцій, мистецтвознавчими документами, виданими до 1945 року здійснюється на підставі листа–клопотання з місця роботи чи навчання, або письмової заяви на ім’я генерального директора ЛННБ України імені В. Стефаника.
   1.3.1. Лист–клопотання на фірмовому бланку, у якому вказано прізвище користувача, тему і мету дослідження, завірений підписом і печаткою керівника установи, подається на ім’я генерального директора ЛННБ України імені В. Стефаника. Дозвіл на користування творами образотворчого мистецтва, фотодокументами та рукописами музичних творів надає генеральний директор ЛННБ України імені В. Стефаника, або його заступники. Дозвіл на користування книгами, періодичними виданнями з особистих архівів і колекцій, друками музичних творів і мистецтвознавчими документами виданими до 1945 року, надають директор Інституту, або завідувачі спеціалізованих відділів.
   1.4. Користування фондами Інституту дозволяється лише у читальних залах цього структурного підрозділу. За межі Інституту, а також на міський та міжміський абонемент документи не видаються.
   1.5. Експонування фондів на виставках, організованих поза межами Інституту, здійснюється лише з дозволу генерального директора Бібліотеки при наявності контракту, гарантійного листа на збереження документів, списку документів, які будуть експонуватися, підписаних керівниками установ (з однієї сторони — генеральним директором ЛННБ України імені В. Стефаника та директором Інституту; з іншої сторони — керівником установи, де експонуватимуться документи та куратором виставки).
   1.6. Читальні зали Інституту обслуговують користувачів щодня з 1000 до 1800 год., окрім суботи, неділі, святкових та санітарних днів.
   1.7. У виставкових залах Інституту обслуговування відвідувачів проводиться у вівторок і п’ятницю з 11.00 — до 16.00 год.

   II. Права та обов'язки користувачів
   2.1. Користувач має право:
   2.1.1. Отримувати інформацію про наявність документів у фондах Інституту через систему каталогів та картотек Інституту та Бібліотеки.
   2.1.2. Користуватися фондом вільного доступу.
   2.1.3. Замовляти документи з фондів Інституту, заповнивши на кожну одиницю зберігання бланк вимоги встановленого зразка.
   2.1.4. Отримати інформацію про термін виконання замовлення:
   — подане до 17.00 год., виконується в той самий день;
   — подане після 17.00 год., виконується наступного робочого дня.
   2.1.4.1. Не виконуються замовлення на документи, які перебувають у незадовільному стані збереження, — потребують оправи чи реставрації.
   2.1.5. Отримувати одночасно для користування у читальному залі п’ять видань або двадцять чотири номери журналів, чи один твір образотворчого мистецтва*;
   2.1.6. При потребі відкладати замовлені документи на бронеполиці. Відкладені користувачем видання (не більше 5-ти од. зб.) зберігаються на бронеполицях упродовж 15 днів. При вчасному проханні користувача термін зберігання може бути продовжений. Особливо цінні документи зберіганню на бронеполицях не підлягають.
   2.1.7. Отримати пояснення причини відмови щодо невиконаного замовлення.
   2.1.8. Отримувати бібліографічні довідки та консультації.
   2.1.9. Згідно з Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 11.07.2001 р. та «Переліком платних послуг» у ЛННБ України імені В. Стефаника замовляти копії документів з фондів Інституту, однак із врахуванням фізичного стану документа.
   2.2. Користувач зобов'язаний:
   2.2.1. Користувач, який вперше звернувся у Інститут, повинен ознайомитися з "Правилами користування фондами Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів.
   2.2.2. Пред'явити читацький квиток при вході до Інституту та взяти контрольний талон.
   2.2.3. Залишити в гардеробі верхній одяг, портфель, сумку та будь-які друковані матеріали. Вносити особисті речі до читальних залів у прозорій папці.
   2.2.4. Залишити черговому бібліотекарю читацький квиток із заповненим контрольним талоном.
   2.2.5. Дбайливо поводитися з виданими у користування документами.
   2.2.6. Відкладати у визначене черговим бібліотекарем місце використані документи з фонду вільного доступу.
   2.2.7. Після завершення роботи здати черговому бібліотекарю документи, отримавши читацький квиток і погашений контрольний талон.
   2.2.8. Дотримуватися правил користування комп'ютерами.
   2.2.9. Дотримуватися громадського порядку і чистоти в читальних залах Інституту, коректно ставитися до користувачів та співробітників.
   2.2.10. Виконувати вимоги співробітників Інституту при виникненні надзвичайних ситуацій (пожежа, аварія, загроза терористичного акту тощо).
   2.2.11. Надавати пояснення керівництву Інституту та ЛННБ України ім. В. Стефаника при порушенні цих Правил.

   III. Користувачу заборонено
   3.1. Передавати свій читацький квиток іншим особам і користуватися чужим читацьким квитком.
   3.2. Вносити до читального залу власні книги, журнали, газети та іншу друковану продукцію без дозволу чергового бібліотекаря.
   3.3. Виносити документи, отримані для користування, за межі Інституту.
   3.4. Залишати на тривалий час отримані твори образотворчого мистецтва, рукописи музичних творів, фотодокументи, документи з особових архівів і колекцій та документи, видані до 1945 року, на читацьких столах без нагляду.
   3.5. Передавати іншим особам документи, одержані для користування у читальному залі.
   3.6. Псувати отримані для користування документи: робити будь-які помітки на сторінках та загинати їх, спиратися на документи, притискати їх до канта столу, копіювати будь-які елементи зображення через копірку, відривати чи вирізати сторінки та їх фрагменти, закладати в них будь–які предмети, розшивати газетні чи журнальні зошити тощо.
   3.7. Фотографувати чи репродукувати іншим способом документи власними технічними засобами без відповідного дозволу завідувача Відділення або завідувача спеціалізованого відділу.
   3.8. Порушувати тишу; створювати неробочу атмосферу; користуватися мобільним і пейджинговим зв`язком у читальних залах Інституту.
   3.9. Вносити у читальні зали їжу та напої.
   3.10. Палити у приміщенні
   3.11. Порушувати громадський порядок у приміщеннях Інституту, нетактовно поводитися з персоналом та іншими користувачами.

   IV. Відповідальність користувачів при порушенні правил користування фондами Інституту
   4.1. Користувачі, з вини яких завдано шкоду фондам Інституту, несуть матеріальну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
   4.2. Читачі позбавляються права користування фондами Інституту згідно з «Правилами користування Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника» за:
   - спробу крадіжки документів з фондів Інституту;
   - нанесення непоправної шкоди документам з фондів Інституту;
   - пошкодження комп'ютерного обладнання та майна Інституту;
   - передачу читацького квитка іншій особі;
   - порушення громадського порядку у приміщеннях Інституту, нетактовну поведінку щодо персоналу, посадових осіб чи інших користувачів.